Педагогічна середа

Методист ДНЗ № 226, Капуловська Людмила Петрівна, ознайомила педагогічний колектив з новим навчально-методичним посібником для дошкільних навчальних закладів «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку».

Освіта для сталого розвитку для дітей дошкільного віку вперше стартує в Україні і вона має бути визнана серйозним педагогічним завданням сучасності. Особливості її організації в дошкільному закладі зумовлені специфікою розвитку психічних процесів у дітей цього віку, їхнім світоглядом, проте її принципи є загальними.

  Нагальною потребою ХХІ століття стає формування такого способу життя, який був би основою довготривалого ощадливого гармонійного розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрози, що постали перед людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи – зобов’язання кожної людини і людства в цілому. Загалом, ідеться про систему цінностей, складову культурного світобачення кожної людини і суспільства в цілому, яка не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у якій би захист і збереження природи, турбота про людину, її життя і дотримання її прав вважались такими ж важливими, як і саме життя.

Один із способів довести цю думку до людей − допомогти нашим дітям зрозуміти, що є межа такої бездумної експлуатації ресурсів, і що якщо почати діяти зараз, у нас ще є надія. І діяти необхідно не лише заради нашого спільного майбутнього, але і заради нашого фізичного здоров'я. Соціологи довели: якщо діти отримують знання і поради з проблем і можливостей їхнього розв’язання, вони, найімовірніше, дивитимуться в майбутнє з більшим оптимізмом, ніж діти, що мають про них непевне уявлення. Таким чином, освіта для сталого розвитку тісно пов'язана з життям молодих людей та їхнім майбутнім, а, отже, повинна стати одним з пріоритетів країни.

До основних положень концепції сталого розвитку належать:

- розуміння цінності людини, яка повинна мати право на здорове і плідне життя в гармонії з природою;

- розглядання охорони навколишнього середовища як невід’ємного компоненту процесу розвитку, який не може розглядатись у відриві від нього, враховуючи існування безумовного орієнтиру на неперевищення гранично допустимих рівнів антропогенного впливу на екосистеми;

- формування у громадян культури потреб для збереження навколишнього середовища не тільки заради теперішнього, але й майбутніх поколінь, передбачаючи ефективне використання та економію ресурсів;

- забезпечення партнерства, спільної роботи всіх і кожного для сталого розвитку; відкритість і прозорість спільних дій в інтересах сталого розвитку;

- прийняття збереження здоров’я людей і забезпечення гідного рівня життя як найважливішого завдання світового співтовариства.

Для забезпечення сталого розвитку – чи не найважливішого завдання, що будь-коли стояло перед людством, - особливі надії покладаються на освіту. Це питання постійно обговорюється на рівні глав держав і урядів, у рамках міжнародних і міжурядових, неурядових і просвітницьких організацій протягом останнього десятиріччя. Міжнародне співтовариство наполегливо закликає до переорієнтації всіх сфер освіти на цілі сталого розвитку. У різних країнах впроваджуються і успішно працюють відповідні освітні програми й навчальні курси з цієї проблеми. Зокрема, у Швеції, США, наших сусідів – Польщі, Росії, Білорусії. Ідучи в ногу зі світовим співтовариством, Україна задекларувала свою орієнтацію на стратегію сталого розвитку. Очевидно, що розвиток освіти для сталого розвитку потребує нових педагогічних моделей, нової педагогічної культури та мислення, нового педагогічного змісту.

Основним завданням цього напряму освіти є формування у дітей моделей поведінки, звичок, стилю життя, що відповідають потребам сталого розвитку людства. Це освіта не про сталий розвиток, а для сталого розвитку. Тож діти мають не тільки ЗНАТИ, наприклад, про необхідність економити папір для збереження дерев і можливість його вторинної переробки, а й разом з дорослими БРАТИ УЧАСТЬ У ДІЯХ по його економному використанню.

Отже, реалізація в роботі дошкільного закладу ідей освіти для сталого розвитку передбачає засвоєння дітьми, а через дітей їхніми батьками та самими педагогами надзвичайно важливих навичок екологічно-, економічно- й соціально доцільної поведінки, без якої неможливе створення та  існування суспільства стійкого благополуччя, суспільства, яке засобами комфортного існування сьогодні з любов’ю створює таке ж комфортне майбутнє для наступних поколінь.